неділя, 26 лютого 2017 р.
неділя, 12 лютого 2017 р.
ГВІЗДКИ
Жив колись хлопчисько із доволі складним характе¬ром. Він легко вибухав гнівом, був сварливий, робив бага¬то шкоди.
Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він забивав один цвях у палісад, що оточував подвір’я, стільки разів, скільки із кимсь сваритиметься.
У перший день хлопець забив 36 гвіздків.
Із плином часу зрозумів, що легше було би контролю¬вати вибухи гніву, аніж забивати цвяхи, і якось увечері, через кілька тижнів, сказав батькові, що упродовж цього дня ні з ким не посварився.
Батько сказав йому: «Це дуже добре. Тепер кожного дня, коли ні з ким не посваришся, витягуй із палісаду по одному цвяшкові».
За якийсь час хлопчина сказав батькові, що повитягу¬вав усі гвіздки.
Тоді батько взяв його за руку, підвів до палісаду і ска¬зав: «Сину мій, це чудово, але глянь: у палісаду повно дір. Дерево вже ніколи не буде таке, як колись. Коли говориш до когось, будучи у гніві, то тим, кого любиш, завдаєш ран, подібних до оцих дір. І хоч би скільки ти потім перепрошу¬вав, ці рани залишаються».
Людські істоти слабкі, і їх легко зранити.
Ми всі носимо на собі етикетку з написом: «Виявляти турботу! Поводитися обережно! Делікатний товар!»
Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
пʼятниця, 13 січня 2017 р.
Тренінгове заннятя на тему: «Проблеми і перспективи розвитку Нетішинського професійного ліцею».
2017-01-13
Працівники НПЛ плідно і цікаво провели свої робочі будні під час зимових канікул.
10-13.01.2017 року згідно наказу директора та адміністрації проходило тренінгове заняття на тему: «Проблеми і перспективи розвитку Нетішинського професійного ліцею». Метою цього заходу було виявлення проблем та пошуку способів їх вирішення, визначення бачення колективом подальшого шляху розвитку навчального закладу. Тренінгове заняття проходило у формі мозкового штурму. Кожен учасник процесу міг себе відчути у ролі адміністратора, педпрацівника та працівника технічної служби закладу.
Коментарi
середа, 11 січня 2017 р.
пʼятниця, 2 грудня 2016 р.
ЗАХОДИ до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом
1 грудня 2016 року в Нетішинському професійному ліцеї відбулися заходи з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Метою яких привернення уваги учнівської молоді до проблеми поширення СНІДу в Україні, підтримка людей із ВІЛ-позитивним статусом та проведення роз’яснювальної роботи щодо убезпечення від інфікування, можливих шляхів зараження інфекцією та її лікування.
неділя, 13 листопада 2016 р.
БРАТИК
Одна молода мати очікувала народження другої дитини. Довідавшись, що то - дівчинка, навчила свого первістка, синочка Михайлика, аби він, поклавши голову на її живіт, разом із нею співав колискової маляті, яке мало народи¬тись. Пісенька, що починалася словами: «Зірочко, зіронь¬ко, вже ніч близенько...» дуже подобалась хлоп’яті. Співав її часто.
Пологи були передчасні й тяжкі. Малесеньку дівчинку поклали в інкубатор, де вона перебувала під постійною лі¬карською опікою. Перелякані батьки були готові до найгір¬шого: їхня донечка мала дуже малі шанси вижити. Малий Михайлик благав їх: «Хочу її побачити! Конче мушу її по¬бачити!»
За тиждень дитині погіршало. Тоді мати вирішила при¬вести Михайлика у відділення інтенсивної терапії. Медсе¬стра намагалася перешкодити цьому, але мати рішуче під¬вела хлопчика до ліжечка сестрички, яка була приєднана до численних апаратів, що утримували її при житті.
Наблизившись до інкубатора, Михайлик за звичкою почав тихенько співати: «Зірочко, зіронько, вже ніч бли¬зенько...».
Дівчинка одразу відреагувала. Почала дихати рівно, без задишки.
Мати, схвильована до сліз, попросила: «Співай, співай далі, Михайлику!»
І Михайлик співав.
Дівчинка почала ворушити маленькими ручками.
Мати й батько то плакали, то сміялися. Медсестра за¬чудовано споглядала, не вірячи власним очам.
За кілька днів батьки змогли забрати малечу додому. Радості Михайлика не було меж.
Лікарі, здивовані покращенням стану новонародженої, намагалися науково пояснити цю подію. Мати і батько зна¬ли, що це - диво. Диво любови братика до сестрички, яку він так чекав!
Можемо жити лише тоді, коли знаємо, що нас хтось чекає.
Одна з найчудовіших обіцянок Ісуса: «Іду-бо напого- товити вам місце... щоб і ви були там, де я».
Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
четвер, 3 листопада 2016 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)